Я давно задумувала цей пост. Як завжди руки не доходили.
Написати я хочу про свою подругу Крістінку :))) Звучить не дуже по українські, але вже так в нас склалось в групі, що я табулєта, а вона Крістінка. Дякуємо за то вельмишановному Ромці Мельничуку.
Так от, повертаємось до теми патріотизму.
В нашій країні певно вже так історично склалось бути популістом на рахунок політики. А ще історично склалось спекулювати поняттями державної мови, самовизначення країни, та орієнтуванням на Схід або на Захід. Ми як держава є маріонеткою в руках сильних цього світу і навіть не намагаємось щось змінити.
Але якщо в нашій сплюндрованій країні буде побільше таких от Крістінок, то можливо ситуація нарешті прийме сприятливий для нас шлях.
Христіне кредо (принаймні в політиці), якщо ти хочеш, щоб твою країну поважали інші країни, полюби спочатку свою. Вона не кричить на кожному куті : Люди, любіть неньку Україну, вона просто не кидає сміття собі під ноги. Вона не кричить: Будьте віруючими християнами, вона просто йде в неділю до церкви з чистим серцем і помислами.
Але в той же час вона є справжньою дитиною свого покоління. Знає де,як і з ким можна домовитись в нашій Альма Матері- Політехніці. Вміє крутити чоловіками так як їй того захочеться і просто вміє насолоджуватись життям.
Я люблю її не за те, що вона розвиває теорії, а за те, що вона імплементовує їх в життя!
Комментариев нет:
Отправить комментарий