Мій стан

Так от. Вчора зрозуміла прописну істину, що я як завжди проявила себе не як всі нормальні люди. А знаєте чого? А просто тому що якщо у всіх людей депресія взимку, тоді коли холодно, а у Львові ще й каша під ногами, тому що двірники деколи забувають про свої обовязки, і просто тоді коли погана погода, то в мене все навпаки. В такі моменти я піднімаю собі настрій дуже легко.  Я радію дощу і снігу, я можу знайти зачаровану ялинку і памятати про неї весь день таким чином не звертаючи уваги на втомлені обличчя навколо мене. Та й просто можу піти  зголовою в навчання і отримувати від цього кайф. А от зараз у Львові неймовірно чудова погода. Світить сонце, не холодно і не гаряче, так як має бути 3 вересня. А в мене депресія. Не така там щоб битись головою об стінку, а така легка версія. Просто мені чогось не вистачає кожного дня. Я усвідомлюю, що скоро поїду на стажування і при чому далеко та ще й надовго. Тому я не буду бачити маму і своїх друзів тривалий період часу. Мені стає від цього сумно. Ще в мене дивна практика в аптеці, де я нічого толкового не роблю і просто гаю час, хоча мама каже, що в мене просто не проактивний підхід до справи.
А ще від мене поїхали два моїх хороших друга - Кубі і Ахмед. Якось сумно і пусто без них.  А ще й до того всього Качечки ще нема. І без неї то взагалі криє, бо немає мого сонечка, людини яка мене завжди опускає на цю Землю та й просто яка вміє в критичний момент мене заспокоїти і пояснити, що не все гівно нас оточує. От. Скучила я за нею. Але мене тішить те, що завтра вона має бути у Львові. Принаймні так говрилось спочатку, а  як буде невідомо. Може вона захоче лишитись подовше з Сергієм. Не знаю. Але я її сильно чекаю.
Не буду ще раз писати про те шо в мене немає хлопця. Та напевно навіть не втому була б проблема. Мені просто ніхто не подобається. Абсолютно. Навіть не знаю, що то зі мною робиться. Бо якби подобався, то хоч була б якась мета?

Кароче, я зрозуміла корінь всіх моїх депресій. Мені просто треба забити кожен мій день під завязку. При чому якимись суттєвими та різноманітними справами і тоді в мене просто не буде часу на депресію чи просто поганий настрій. :))))

А ще я сьогодні зранку зробила маленький подвиг. Я зробила зарядку і качала прес. Для мене це означає багато. Тому люблю себе хорошу за це. Тепер треба випробувати стратегії Кові про закріплення навика на протязі 21 дня.
Спробую, а там напишу як в мене все вийшло :)))))