Хм.
Ну ось.
Тепер використовую блог як допомогу при поганому настрою. Про що це говорить?Напевно про те, що моя Качечка ще далеко. Про те, що в мене як завжди купа варіантів, як прожити наступний день і немає конкретної мети в цих варіантах. Та й просто задрали всі.
Думаю для мого такого песимісточного настрої все таки є обєктивне пояснення. Пера за все прийшла осінь, а з нею купа змін, до яких потрібно буде прилаштовуватись, при чому так, що б бути у виграші. Закінчилось літо, а з ни м і літні канікули, коли можна було просто тусити з друзями і нес ильно задумуватись над проблемами завтрішнього дня :)))
А ще я запланувала поїхати на стажування поїхати цієї осіні. Можу сказати, що певний прогрес в цьому вже помітен. Наприклад завтра буду проходити інтервю для стажування на фармацевтичній компанії в Індії. Думаю буде весело як підчас інтервю, так і в Індії :)))
А ще хулера, знову кохана Політехніка з корупцією, професорами придурками та й просто з моїми улюбленими придурками одногрупниками.
А ще знаєте що, пацани? Я втомилась подорожувати. Можете собі таке уявити? Я просто втомилась від того, що постійно переміщусь в географічному просторі, що змушена прощатись з дорогими мені людьми, та й просто задрали мене наші чудові дороги. Ось що я вам скажу : НІКОЛИ НЕ ЇДЬТЕ В БІЛОРУСЬ ПО ТРАСІ, ЯКА ЙДЕ ЧЕРЕЗ РІВНЕ!!!!! Просто не витримаєте цієї постійної трясучки на всіх дірках, якими рясніють наші дороги :)(
Ладно, в мене поки що все. Набридло жалітись. Піду ділом займатись :)
Комментариев нет:
Отправить комментарий